Краще б я народилася кішкою

За монодрамою Неди Нежданої “Кицька на спогад про темінь”

Прощальний монолог Донбасу. Жінка у темних окулярах продає троє осиротілих кошенят – біле, сіре і чорне – все, що лишилось від її дому, її спокійного світу… Можна зняти окуляри, але темінь лишається… Як вижити після катастрофи – полону, втечі, смерті, зради?… Кому потрібне чорне кошеня?