за трагедією В. Шекспіра “Отелло”.

“В черговий раз перечитуючи “Отелло”, ловиш себе на відчутті-думці, що крізь похмуру, сувору, огидно-холодну-липку напругу трагідійної інтриги проступає, росочується, проявляється невловимо легкий, гнучкий, сардонічно-веселий танок комічних асоціацій. Мало того, комедійний аспект на якомусь етапі видається переконливішим.

А тут ще й Яго…Наздоганяє…Збиває з ніг…Воля. Креатив. Енергія. Дія. “Такий високий, такий досконалий розум! Така дотепність!” Ці епітети можна віднести і до нього. Є стійке відчуття, що Шекспір говорить не про окремих персонажів і їхні соціальні та морально-етичні проблеми, а про гармонійність кожної окремої людини. Думається, що він розписав моноп’єсу на багатолюдну заради спрощення її постановки.

У своїй постановці я постарався наблизитись до відтворення первісної, як мені здається, авторської моделі”. В. Завальнюк.

Постановка Володимира Завальнюка.

Ролі виконують: Володимир Завальнюк, Ганна Яремчук.